Етапи реалізації програми фізичної реабілітації слабозорих та незрячих дітей дошкільного віку
Ключові слова:
дошкільники з порушеннями зору, сліпі діти, просторове орієнтування, ігрова діяльність, локомоції, фізична реабілітація, рухова дія, етапи корекції, моторні функціїАнотація
У статті висвітлено проблеми розвитку рухових функцій дітей зі слабозорістю та тотальною сліпотою. Отже, формування рухових функцій, орієнтаційних уявлень, ігрової діяльності незрячої дитини вимагає цілеспрямованого реабілітаційного втручання. Мета дослідження – визначити організаційно-методичні особливості реалізації програми фізичної реабілітації сліпих дітей дошкільного віку. Завдання дослідження – проаналізувати спеціальну науково-методичну літературу з проблеми дослідження; визначити спрямованість, завдання, засоби поетапного реабілітаційного супроводу слабозорих і з тотальною сліпотою дітей. Розглянуто етапи фізичної реабілітації дітей із порушеними функціями зорового аналізатора в процесі навчання цілеспрямованих рухових дій. Акцентовано увагу на необхідності покращення якості ходьби незрячих дітей дошкільного віку та формуванні участі й активності, а також незалежності в побуті. Відзначено, що чим більше аналізаторних систем задіюється в процесі сприйняття та оволодіння руховими діями дітьми з вадами зору, тим цілісніше й повніше уявлення про них, ефективніше відбувається процес корекційного навчання та вдосконалення моторних функцій. Розглянуто етапи формування просторового орієнтування, ігрової діяльності сліпих дітей. Запропоновано способи покращення локомоцій незрячих дошкільнят засобами фізичної реабілітації. Реабілітаційний супровід слабозорих і сліпих дітей складається з етапів, які мають свою мету, завдання та зміст занять з урахуванням вікових, когнітивних факторів й анамнезу; запропонована поетапна реалізація довгострокових і короткострокових завдань програми фізичної реабілітації дає змогу створити в дітей адекватне уявлення про рухові функції, якість їх виконання й застосування.
Посилання
2. Activities on the development of orientation in space for preschool children with visual impairment. Methodical recommendations. [comp. L. A. Druzhinina and others; scientific edit L. A. Drizhinina (2008)]. Chelyabinsk: ALIM, ed. Marina Volkova, 206 p.
3. Lublinskaya, A. A. (1956). Features of the development of space by children of preschool age. Formation of perception of space and spatial concepts in children. Moscow: APS of the RSFSR. P. 47–62.
4. Nagornaya, O. B. (2014). Development of the general motor skills of the blind and visually impaired children of the first year of life. Youth scientific bulletin of the Lesia Ukrainka Eastern European National University. Physical education and sports: magazine. layout. AV Tsos, AI Aleshina. Lutsk: Eastern Europe. nats Untitled Lesia Ukrainka. Vip. 15. P. 97–100.
5. Nagornaya, O. B. (2014). Aspects of a comprehensive program for the physical rehabilitation of blind toddlers. Youth scientific bulletin of the Lesia Ukrainka Eastern European National University. Physical education and sports: magazine. layout. AV Tsos, AI Aleshina. Lutsk: Eastern Europe. nats Untitled Lesia Ukrainka, Vip. 16. P. 152–156.
6. Podkolzina, E. N. (2008). Features of spatial orientation of preschool children with visual impairment. Defectology. No. 4. P. 64–68.
7. Feoktistova, V. A. (1993). Education of blind children of pre-school age in the family. Moscow: Logos. 78 p.
8. Formela, M., Skalski, D., Grygus, I., Nesterchuk, N., Lizakowski, P. (2018). Safety of the local communities in the context of the role of the family and the school in the organization of the leisure time of children and teenagers. Medycyna i społeczeństwo. 113–125 [in Polish].
9. Mykhaylova, N., Grygus, I. (2013). Improving physical performance in children with congenital clubfoot. The journal of orthopaedics trauma surgery and related research. Quarterly. № 3 (33). P. 53–58.
