Побудова програми фізичної реабілітації осіб із травматичним ураженням мозку, яка заснована на міжнародній класифікації функціонування
Ключові слова:
фізична реабілітація, черепно-мозкова травма, рухове навчання, Міжнародна класифікація функціонуванняАнотація
Обґрунтовано та розроблено програму фізичної реабілітації, засновану на даних аналізу сучасного стану проблеми відновлення осіб, які перенесли черепно-мозкову травму, і на моделі Міжнародної класифікації функціонування обмеження життєдіяльності та здоров’я, ураховуючи основні її компоненти для кожної фази пізнього відновного періоду. Орієнтація на Міжнародну класифікацію функціонування під час побудови процесу фізичної реабілітації вже на етапі обстеження пацієнта дає змогу встановити відповідні, індивідуальні й адекватні цілі відновлювальних утручань та досягти головного принципу реабілітації – пацієнтоцентричності. Програма фізичної реабілітації складалась із трьох періодів. Тривалість кожного з них – 28 днів. Для кожної з трьох фаз відновлювальних утручань установлено цілі за трьома рівнями Міжнародної класифікації функціонування: функції тіла та структури, активність й участь. Для досягнення поставлених цілей запропоновано використання активних фізичних вправ, координаційних вправ для покращення статичного та динамічного балансу, кардіо-респіраторного тренування, вправ для підвищення рівня когнітивних функцій, ходьби з різною швидкістю й дистанцією, функціонального та топографічного тренування. Вправи на певному етапі ускладнювалися додаванням другорядних завдань. Кардіореспіраторне тренування впроваджено на підставі наявних даних, які свідчать, що використання аеробних вправ покращує когнітивні функції осіб з ураженням центральної нервової системи. Розглянуто особливості експліцитної та імплітцидної форм засвоєння рухових навичок, а також визначено стратегії рухового навчання. Установлено переваги застосування саме імплітцидної форми засвоєння рухових навичок, яка, ґрунтуючись на механізмах нейропластичності, дає змогу досягти більш тривалих і стабільних результатів від тренування навичок функціональної незалежності та покращення соціальної взаємодії й, зі свого боку, підвищити рівень суб’єктивного благополуччя осіб із травматичним ураженням мозку.
Посилання
2. Bannikovа R., Kerestey V., Magnuševskij Y. A modern view of the physical rehabilitation of the effects of acute cerebrovascular abnormalities in the late recovery period. Theory and methods of physical education and sport. 2017. No. 1. P. 47–52.
3. Lazareva O. B. Modern approaches to the use of physical rehabilitation in patients with neurosurgical profile. Theory and methodology of phytic vichovanya. 2015. № 2. P. 81–88.
4. Shkolnik V. M., Fesenko G. D., Golik V. A., Pogorelova S. A., Pashkovskiy V. I., Guk A. P. Cognitive disorders in the long-term period of craniocerebral trauma as a cause of limiting the vital activity of the victims. Ukrainian Neurochirurgical Journal. 2015. No. 2. P. 5–10.
5. Anne Shumway-Cook, Marjorie Woollacott. Motor Control. Lippincott Williams and Wilkins; 5th International edition edition. 2016. 640 p.
6. Braun S, Kleynen M, van Heel T, Kruithof N, Wade D, Beurskens A. The effects of mental practice in neurological rehabilitation; a systematic review and meta-analysis. Front Hum Neurosci. 2013. 2(7). 390 р.
7. Breceda E. Y., Dromerich H. W. Motor rehabilitation in stroke and traumatic brain injury: stimulating and intense. Curr. Open. Neurol. 2013. 26. P. 595-601.
8. Kitago T., Krakauer J. W. Motor learning principles for neurorehabilitation. Handb Clin Neurol 110. 2013. Р. 93–103.
9. Maxwell J. P, Masters R. S. W, Eves F. F. The role of working memory in motor learning and performance. Consc Cogn 12: 2003. Р. 376–402.
10. McDougall J., Wright V., Rosenbaum P. The ICF model of functioning and disability: Incorporating quality of life and human development. Journal Developmental Neurorehabilitation. 2010. Vol. 13. Р. 204–211.
