Вплив фізичної реабілітації на якість життя осіб із поствірусним синдромом утоми
Ключові слова:
фізичні вправи, масаж, відновлення, функціонування, активність, участь, фізичні навантаженняАнотація
Мета статті – дослідити динаміку якості життя в осіб із поствірусним синдромом втоми під впливом застосування засобів фізичної реабілітації. Матеріал і методи – аналіз зарубіжної та вітчизняної спеціальної науково-методичної літератури; опитувальник SF-36, методи математичної статистики. Контингент досліджуваних – 64 пацієнти (середній вік – 39,5±5,61 років). Контрольна група виконувала аеробні навантаження з фахівцем в умовах оздоровчо-реабілітаційного центру й самостійно. А в основній групі до занять в оздоровчо-реабілітаційному центрі включали функціональну гімнастику, вправи з гумовими амортизаторами, нестабільними платформами, техніки структурального балансу (міофасціальний реліз), техніки тайської системи оздоровлення Nuad Bo-Rarn. Результати. Виявлено позитивні статистичні зміни в усіх підшкалах опитувальника SF-36 в основній і контрольній групах, що засвідчило ефективність аеробних навантажень та запропонованої програми. Але основна група зазнала більш суттєвих змін у п’яти шкалах опитувальника. Зокрема, результат підшкали «Фізичне функціонування» на момент завершального обстеження для ОГ становив 51,1±8,45 бала, для КГ – 45,5±8,88, а приріст у групах, відповідно, дорівнював 9,55 та 5,48 бала. Остаточний показник підшкали «Роль фізичних проблем в обмеженні життєдіяльності» також статистично відрізнявся в групах (р<0,05). Його значення ОГ зросло на 25 балів і дорівнювало 32,6±13,23 бала, для КГ приріст становив 16,13 бала при завершальному середньому в групі 24,2±17,66 бала. Разом із тим у загальній шкалі «Фізичний статус» основна група також мала кращі остаточні результати: в ОГ зросло на 5 балів до 34,4±2,65 бала, а в КГ – на 2,6 до 31,7±4,14 бала. Завершальні показники шкали «Психічний статус» в основній і контрольній групах статистично зросли (р<0,01), проте не відрізнялися (р>0,05). Середні результати груп були такими: ОГ – 46,3±5,54 бала, КГ – 44,9±6,47 (приріст – відповідно, 6,33 і 4,63 бала. Висновки. Виявлені переваги простежено в застосуванні варіативного блоку програми, котрий спрямовано на сприяння зниженню інтенсивності дискомфорту при фізичних навантаженнях, відновлення соматичної пропріорецепції.
Посилання
2. Byrne, E. (1987). Chronic fatigue and myalgia syndrome: mitochondria and glycolytic studies in skeletal muscle / E. Byrne, I. Trouce // J. Neurol. Neurosurg. Psychiatry. – № 50. – Р. 743–746.
3. Hardt J. (2001). Health-related quality of life in patients with chronic fatigue syndrome: an international study / J. Hardt, D. Buchwald, D. Wilks // Journal of Psychosomatic Research. – 51(2). – Р. 431–434.
4. Haywood K. L. (2012). Quality and acceptability of patient-reported outcome measures used in chronic fatigue syndrome/myalgic encephalomyelitis (CFS/ME): a systematic review / K. L. Haywood, S. Staniszewska, S. Chapman // Quality of life research. – 2012. – № 21(1). – Р. 35–52.
5. Hvidberg M. F. (2015). The health-related quality of life for patients with myalgic encephalomyelitis/chronic fatigue syndrome (ME/CFS) / M. F. Hvidberg // PloS one.– 2015. – № 10(7). e0132421.
6. Inbar O. (2001). Physiological responses to incremental exercise in patients with chronic fatigue syndrome / O. Inbar, R. Dlin, A. Rotstein // Medicine & Science in Sports & Exercise. – 33(9). – Р. 1463–1470.
7. Kent-Braun J. A. (1993). Central basis of muscle fatigue in chronic fatigue syndrome / J. A. Kent-Braun, K. R. Sharma, M. W. Weiner // Neurology. – № 43(1 Part 1). – Р. 125–125.
8. Komaroff A. L.(1996). Health status in patients with chronic fatigue syndrome and in general population and disease comparison groups / A. L. Komaroff, L. R. Fagioli, Т. Н. Doolittle // The American journal of medicine. – № 101(3). – Р. 281–290.
9. Larun L. (2015). Exercise therapy for chronic fatigue syndrome / L. Larun, K. G. Brurberg, J. Odgaard-Jensen // Cochrane Database of Systematic Reviews. Is. 2, Art. No.: CD003200. DOI: 10.1002/14651858.CD003200.pub3.
10. Myers C. (1999). Comparison of Euroqol EQ-5D and SF-36 in patients with chronic fatigue syndrome / C. Myers, D. Wilks // Quality of Life Research. – № 8(1–2). – Р. 9-16.
11. Nijs J. (2011). Tired of being inactive: a systematic literature review of physical activity, physiological exercise capacity and muscle strength in patients with chronic fatigue syndrome / J. Nijs // Disabil Rehabil. – 33 (17–18). – Р. 1493–1500.
12. Royes B. (2010). Chronic fatigue syndrome: more than fatigue / B. Royes // Rev Enferm. – 33 (12). – Р. 16–19.
13. Sargent C. (2002). Maximal oxygen uptake and lactate metabolism are normal in chronic fatigue syndrome / C. Sargent, G. C. Scroop, P. M. Nemeth // Medicine and science in sports and exercise. – 34(1). – Р. 51–56.
14. Sisto, S. A. (1996). Metabolic and cardiovascular effects of a progressive exercise test in patients with chronic fatigue syndrome / S. A. Sisto, J. LaManca, D. L. Cordero // The American journal of medicine. – 100(6). – 634–640.
15. Van Cauwenbergh D. (2012). How to exercise people with chronic fatigue syndrome: evidence-based practice guidelines / D. Van Cauwenbergh, M. De Kooning, K. Ickmans, J. Nijs // European journal of clinical investigation. – 42(10). – 1136–1144.
