Характеристика влияния быстрой кинетики реакции кардиореспираторной системы на эффективность функционального обеспечения специальной работоспособности гребцов
Ключові слова:
спеціальна працездатність, гребля академічна, функціональне забезпечення, втомаАнотація
Показано, що параметри режимів тренувальної роботи залежать як від інтенсивності та тривалості фізичного навантаження, його характеру, так і від оптимізації фізіологічної реактивності організму на навантаження. Підтримання чутливості реакцій легкої вентиляції та споживання кисню до гіпоксичного стимулу, а також збереження й за певних умов (наприклад при більш високому темпі при відносно низькому силовому компоненті) збільшення швидкості «невральної» частини реакції легеневої вентиляції (додаткової до хімічної буферизації) засвідчує провідну роль дихання для компенсації метаболічного ацидозу. Цей фактор має значення для компенсації втоми в процесі подолання другої половини дистанції 2000 м у веслуванні академічному. Мета статті – теоретично й експериментально обгрунтувати роль швидкої кінетики реакцій КРС для підвищення ефективності функціонального забезпечення спеціальної працездатності спортсменів у веслуванні академічному.
Методи й організація досліджень. У дослідженнях узяли участь кваліфіковані спортсмени-веслувальники (n = 40). Їх ранжовано відповідно до рівня спеціальної працездатності в тесті 2000 м на спеціальному ергометрі «Concept II» (, Вт). Згідно з цим, визначено дві групи: веслярі з високим (група «А») і зниженим (група «В») рівнями спеціальної працездатності. В експерименті взяли участь веслувальники, які мали характеристики ергометричної потужності роботи (ЕПР) у межах 400,0–435,0 Вт. Процедура проведення досліджень. Серію експериментів проведено в природних умовах тренувального процесу в підготовчому періоді підготовки.
Швидка кінетика та пов’язаний із нею ступінь нейрогенної стимуляції енергетичних можливостей веслярів є частиною структури функціонального забезпечення спеціальної працездатності веслярів, впливає на ступінь оптимізації реактивних властивостей кардіореспіраторної системи в період стійкого стану й у процесі розвитку стомлення.
За умови швидкої кінетики показаний ефект збереження величин реакції КРС, ефективності енергозабезпечення роботи і, як наслідок, спеціальної працездатності в умовах наростаючої, а також досягнення компенсованої втоми з урахуванням умов спеціальної рухової діяльності веслярів.
Посилання
2. Diachenko A. Y. (2004), «Perfection of special endurance of qualified athletes in rowing», К. NPF «Slavutich-Dolphin», 2004. – 338 p.
3. Xianlin Kun, Dyachenko A., (2018) Development of fatigue and means of its compensation in the process of training and competitive activities of athletes in the rowing of academic // Science in the Olympic sport. – No. 1. – pp. 18–27.
4. Lysenko O. M., (2012). Changes in the physiological reactivity of the cardiovascular and respiratory system on the shift of respiratory homeostasis with the use of a set of tools for stimulating workability. Physiological journal. No. 5. – pp. 70–77.
5. Mishchenko V. S., Lysenko E. N., Vinogradov V. E., (2007). The reactive properties of the cardiorespiratory system as a reflection of adaptation to intense physical training in sport: a monograph. – Kyiv: Scientific World, 2007. – 352 p.
6. Platonov V. N. (2013) Periodization of sports training. General theory and its practical application. Kyiv: Olympus. Lit. – 624 p.
7. Rusanova O., Xianlian Kun, (2017). Improvement of the training process taking into account the factors determining the maintenance of the performance of athletes in the process of competitive activity in the rowing of the academic. Proceedings of the XVIII International Academic Congress History, Problems and Prospects of development of Modern Civilization. Japan, Tokio, 25–27 January 2017. – Tokio: TokioUniversityPress, 2017. – pp. 523–526.
8. Bailey S. J., A. Vanhatalo, F. J. Di Menna, D. P. Wilkerson, A. M. Jones (2011). «Fast-start strategy improves VO2 kinetics and high-intensity exercise performance», Med Sci Sports Exerc. № 43. рp. 457–467.
9. Berger, K. I., Ayappa, I., Sorkin, I. B., Norman, R. G., Rapoport, D. M., Goldring, R. M. (2002). «Post event ventilation as a function of CO2 load during respiratory events», Appl Physiol, № 93(3), рp. 917–924.
10. Billat, V. L., Slawinksi, J., Bocquet V., Chassaing P., Demarle A., Koralsztein, J. P. (2001). «Very short (15 s–15 s) interval-training around the critical velocity allows middle-aged runners to maintain VО2 max for 14 minutes», Sports Med, №. 22 (3), рp. 201–208.
11. Boening, D. (1997). «Altitude and hypoxia training – a short review», Int. J. of Sports Med. Stuttgart, № 8, рp. 565–570.
12. D’Angelo, E., Torelli, G. (1971) «Neural stimuli increasing respiration during different types of exercise», J Appl Physiol, Vol. 30, №1. рp. 116–128.
13. McKay, B. R., Paterson D. H., Kowalchuk J. M. (2009). «Effect of short-term high-intensity interval training vs. continuous training on O2 uptake kinetics, muscle deoxygenation, and exercise performance», J Appl Physiol, №107, рр. 128–138.
14. McKenna, M. J., Heigenhauser G. J. F., McKelvie, R. S., Obminski, G. J., MacDougall, D. and Jones N. L. (1997). «Enhanced pulmonary and active skeletal muscle gas exchange during intense exercise after sprint training in men», Journal of Physiology, № 501.3, pp. 703–716.
15. Mishchenko, V., Diachenko, A., Shynkaruk, О., Suchanowski, А., Lysenko, О., Tomiak, Т., Korol, А. (2010). «Individualities of Cardiorespiratory Responsiveness to Shiftsin Respiratory Homeostasisand Physical Exercisein Homogeneous Groups of High Performance Athletes» Baltic Journal of Healthand Physical Activity, № 2(1), рр. 13–29.
16. Mishchenko, V. S., Bulatova, M. M. (1993). «Effect of endurance physical training on cardio-respiratory system reactive features (mechanisms of training load cumulation influence)». J of Sports Med & Рhys. Fitness, Turin, № 2, рр. 95–106.
17. Miyamoto, Y., Nakazono, Y., Ymakoshi, K. (1987). «Neurogenic factors affecting ventilatory and circulatory responses to static and dynamic exercise in man», J. Apple Physiol, № 37, р. 435–446.
18. Murgatroyd, S. R., Ferguson, C., Ward S. A., Whipp B. J., Rossiter H. B. (2001). «Pulmonary O2 uptake kinetics as a determinant of high-intensity exercise tolerance in humans», J Appl Physiol, №110, рр. 1598–1606.
19. Tabata, I., Nishimura, K, Kouzaki, M, Hirai, Y, Ogita, F, Miyachi, M, Yamamoto, K. (1996), «Effects of moderate-intensity endurance and high-intensity intermittent training on anaerobic capacity and VO2 max. Med. & Sci. in Sports & Exerc., Madison (Wisc.), № 10, рр. 1327–1330.
20. Tomiak, T., Mishchenko, V., Lusenko, E., Diachenko, A., Korol, A. (2014), «Effect of moderate and high intensity training sessions on cardiopulmonary chemosensitivity and time-based characteristics of response in high performance rowers», Baltic journal of health and physical activity. Gdansk University of Physical Education and Sport in Gdansk, Vol. 6, No. 3, р. 218–228.
21. Ward, S. A., Lamarra, N., Whipp, B. (1996). «The control components of oxygen uptake kinetics during high intensity exercise in humans», Book of Abstract, рр. 268–269.
22. Warren, R. L. (1987). «Oxygen uptake kinetics and lactate concentration during exercise in humans», Am Rev Respir Disease, №135(5), рр. 1080-1084.
23. Withers, R. T; Ploeg, G. van der; Finn, J. P. (1993). «Oxygen deficits incurred during 45, 60, 75 and 90-s maximal cycling on an air-braked ergometer», Europ J of appl Physiol, Berlin, № 67(2), рр. 185–191.
24. Wright, N. C., Kilmer D. D., McCrory M. A., Aitkens S. G., Holcomb, B. J., Bernauer, E.M. (1995), «Aerobic walking in slowly progressive neuromuscular disease: effect of a 12-week program Arch. of phys. Med. & Rehab., Chicago (Ill.), №77(1), рр. 64–69.
