Особливості підтримки стійкості вертикального положення тіла юних спортсменів із плоскостопістю, які займаються таеквон-до
Ключові слова:
стабілографія, фізичне навантаження, спортсмени 7–14 років, таеквон-до, плоскостопістьАнотація
Мета роботи – визначити ступінь порушення рівноваги під впливом субмаксимального аеробного навантаження на м’язи нижніх кінцівок у спортсменів 7–14 років із плоскостопістю. Методика. Досліджено вплив субмаксимального аеробного навантаження на стійкість вертикальної постави в спортсменів, які займаються таеквон-до, у віці 7–14 років із плоскостопістю І–ІІ ступенів (n = 25) і без порушення склепінчастого апарату стопи (n = 25). Регуляцію вертикальної пози досліджували за допомогою комплексу для аналізу функціональних здібностей опорно-рухового апарату «DIERS FAMUS» ( «Німеччина»). Результати. Показано, що фізичне навантаження збільшує лінійну швидкість коливань центра тиску на стопу в обох групах спортсменів. Однак період відновлення стійкості вертикальної постави був меншим у групі юних спортсменів без ознак плоскостопості. Після фізичного навантаження на одну стопу період зниженої стійкості вертикальної постави був більшим у юних спортсменів із плоскостопістю, порівняно з контрольною групою: 3 хв – 1 хв 50 с після фізичного навантаження. Стійкість вертикальної постави в спортсменів із плоскостопістю в середньому була нижчою, ніж у респондентів без порушення склепінчастого апарату стопи. Висновок. Регуляція вертикальної пози юних спортсменів, які займаються таеквон-до, із плоскостопістю під впливом фізичного навантаження погіршується більшою мірою, ніж у їхніх однолітків без ознак порушення склепінчастого апарату стопи, що пов’язано з асиметрією тонусу м’язів гомілки, які належать до різних міофасціальних кінематичних ланцюгів. Специфічне тренування у вправах таеквон-до вдосконалює систему постуральної регуляції й підвищує швидкість її відновлення після фізичного навантаження в юних спортсменів із плоскостопістю.
Посилання
2. Mel’nikov, A. A., Savin, A. A., Emel’janova, L. V., Vikulov, A. D. (2010). Reguljacija ravnovesija u borcov-sambistov na fone fizicheskogo utomlenija posle submaksimal’noj velojergometricheskoj nagruzki [Regulation of equilibrium in sambo wrestlers against the background of physical fatigue after submaximal bicycle ergometric load]. Vestnik sportivnoj nauki, 5, 136–141.
3. Gribble, P. A., Hertel, J. (2004). Effect of lower-extremity muscle fatigue on postural control. Arch. Phys. Med. Rehabil, 85, 589–592.
4. Taylor, J. L., Butler, J. E., Gandevia, S. C. (2000). Changes in muscle afferents, motoneurons and motor drive during muscle fatigue. Eur. J. Appl. Physiol, 83, 106–115.
5. Hagbarth, K. E., Macefield, V. G. (1995). The fusimotor system. Its role in fatigue. Adv. Exp. Med. Biol, 384, 259–270.
6. Savin, A. A. Emel’janova, L. V., Mel’nikov, A. A. (2010). Vlijanie ostrogo fizicheskogo utomlenija na pokazateli stabilografii u borcov vysokogo klassa [The influence of acute physical fatigue on the stability indicators of high-class fighters]. Izvestija JuFU. Tehnicheskie nauki, 110(9), 155–158.
7. Zemková, E., Hamar, D. (2009). Pоstural sway and cardiorespiratory response to resistamce exercises. Facta Univeritetis Series: Physical Education and Sport, 7, 181–187.
8. Taylor, J. L., Gandevia, S. C. (2008). A comparison of central aspects of fatigue in submaximal and maximal voluntary contractions. J. Appl. Physiol, 104, 542–550.
