Ефективність застосування комплексної програми фізичної реабілітації в спортсменів ігрових видів спорту після артроскопічного лікування «тріади Турнера» (на прикладі дослідження відновлення спеціальної фізичної працездатності)
Ключові слова:
фізична реабілітація, рухові якості, спеціальна фізична працездатність, спортсмениАнотація
У статті наведено дані щодо впливу комплексної програми фізичної реабілітації на відновлення спеціальної фізичної працездатності у спортсменів ігрових видів спорту, а саме на показники стрибкових тестів. Мета роботи – проаналізувати дані стрибкових тестів у спортсменів ігрових видів спорту після артроскопічного лікування поєднаного пошкодження колінного суглоба «тріада Турнера» на різних функціональних періодах відновлення. Матеріал. У дослідженні брали участь 54 спортсмени ігрових видів спорту віком 15–35 років із діагнозом «Поєднане пошкодження колінного суглоба «тріада Турнера», котрі перебували у відділенні травматології та ортопедії міської клінічної лікарні № 7 м. Києва. Результати. Усім пацієнтам виконано артроскопічне лікування з подальшим проведенням фізичної реабілітації за такими функціональними періодами: передопераційний період; ранній післяопераційний (стаціонарний етап); ранній післяопераційний (амбулаторний етап); пізній післяопераційний період; відновний період; тренувальний період. Установлено, що зниження опорного навантаження на травмовану кінцівку й тривале обмеження рухів у колінному суглобі, у післяопераційних періодах призводить до зниження швидкісно-силових показників у спортсменів. Комплексне застосування засобів фізичної реабілітації спортсменів після артроскопічного лікування «тріади Турнера», що включила лікувальну гімнастику, пасивну механотерапію СРМ, апаратний лімфодренаж, лікування положенням, гідрокінезотерапію, пропріоцептивні вправи на балансувальних платформах, вправи на мультифункціональному ортопедичному комплексі Kinesis та пліометричне тренування за спеціалізованими періодами відновлення сприяє більш ефективному відновленню рухової функції й спеціальної фізичної працездатності. Висновки. Проведене дослідження дає змогу доповнити дані про стан рухової функції та спеціальних рухових якостей у травмованих спортсменів і підтвердити науково-методичні дані про позитивний вплив комплексних засобів фізичної реабілітації на відновлення спеціальної фізичної працездатності.
Посилання
2. Girshin S.G. Operativnoe lechenie povrezhdenij kolennogo sustava v ostrom periode travmy [Surgical treatment of injuries of the knee joint in acute trauma], Dokt. Diss., Moscow, 1993, 37 p. (in Russian).
3. Eremushkin M. A. Miagkie manual’nye tekhniki. Postizometricheskaia relaksaciia myshc [Soft manual techniques. Postisometric muscle relaxation], Sankt Petersburg, Science and technology, 2010, 236 p. (in Russian).
4. Ivanichev G. A. Manual’naia terapiia [Manual therapy], Kazan, 1997, 448p. (in Russian)
5. Korzh N. A., Radchenko V.A. Spravochnik travmatologa [Directory trauma], Kiev, 2009, 504 p. (in Ukrainian)
6. Loskutov A. E., Golovakha M.L. Meditsinskaya reabilitatsiya bolnyih posle artroskopii kolennogo sustava [Medical rehabilitation of patients after knee arthroscopy] Visnik ortopediyi, travmatologiyi ta protezuvannia [Journal of Orthopaedics, Traumatology and Prosthetics], 2008, vol.4, pp. 31-35. (in Ukrainian)
7. Tiazhelov A. A., Subbota I.A. O kompensatsii stabilnosti kolennogo sustava pri povrezhdenii peredney krestoobraznoy svyazki [On compensation of the stability of the knee joint in case of damage to the anterior cruciate ligament]. Travma [The trauma], 2011, vol.4, pp. 35-39. (in Ukrainian)
8. Iarovoj V. K. Osnovy manual’noj terapii: rukovodstvo dlia vrachej i studentov [Fundamentals of manual therapy: a guide for physicians and students], Sevastopol, SPC «Eco-Hydrophysics», 1999, 382 p. (in Ukrainian)
9. Daniel D., Akeson W., O’Connor J. Ligament surgery: The evaluation of results. Knee Ligaments, Structure, Function, Injury and Repair, New York, 2010. – pp. 521-534.
10. Heijnel А., Axelsson K., Werner S., Biguet G. Rehabilitation and recovery after anterior cruciate ligament reconstruction: patients’ experiences. Scandinavian journal of medicine&science in sports, 2010, vol. 12, pp. 210-216.
11. Kvist J., O’Neil P. Rehabilitation following anterior cruciate ligament injury: current recommendations for sports participation. The American Journal of Sports Medicine, 2004, vol. 4, pp. 269-280.
12. Krosshaug T., Slauterbeck J. R., Engebretsen L., Bahr R. Biomechanical analysis of anterior cruciate ligament injury mechanisms: three-dimensional motion reconstruction from video sequences. Scandinavian Journal of Medicine & Science in Sports, 2007, vol. 17, pp. 508-519.
13. Laboureau J., Stocc P. Two-bundles posterior cruciate ligament reconstruction: technique and results. Operative Techniques in Sports Medicine, 2008, vol. 3, pp. 206-221.
14. Noyes F., Medvecky M., Bhargava M. Arthroscopically assisted quadriceps double-bundle tibial inlay posterior cruciate ligament reconstruction. Arthroscopy, 2003, vol. 19, pp. 894-905.
15. Shelbourne K., Edson C. Accelerated rehabilitation after anterior cruciate ligament reconstruction. The American Journal of Sports Medicine, 2000, vol. 18, pp. 192-199.
