Використання в практиці лікарського контролю імунологічних методів оцінки впливу ефективності тренувального процесу й стану здоров’я осіб, які займаються фізичними вправами з лікувально-оздоровчою та спортивною метою
Ключові слова:
імунна система, імунологічні й цитохімічні методи, реакції імунітету, імунологічні дослідженняАнотація
У статті показано, що роль імунітету в організмі не вичерпується здійсненням її головної функції – імунного нагляду за станом внутрішнього середовища. Імуннологічні реакції мають загальнобіологічне значення. Вони здійснюють суттєву роль у розвитку організму та патогенезі багатьох захворювань. Тому оцінка стану здоров’я не буде достатньо повною й об’єктивною без вивчення імунологічного статусу, без вияснення активності окремих ланок імунітету. Метод комплексної оцінки стану імунної системи, який визначає кількісні та якісні параметри імунокомпетентних клітин і показників природної резистентності повинні використовуватися в лікарському контролі за особами, котрі займаються фізичною культурою й спортом. Рівень адаптації організму до напруженої м’язової діяльності відображається на динаміці імунологічних показників. Без урахування цих показників та без комплексної оцінки стану імунологічної реактивності не можлива об’єктивна оцінка стану здоров’я осіб, які займаються фізичною культурою й спортом.
У статті зазначено, що використання імунологічних і цитохімічних показників у практиці лікарського контрою дає можливість отримати потрібну об’єктивну інформацію для оцінки стану здоров’я осіб, які займаються фізичною культурою з лікувальною, оздоровчою й спортивною метою, виявлення ранніх ознак перенапруження та контрою процесів відновлення й контролю процесів відновлення. Уведення імунологічних досліджень у систему медико-біологічного забезпечення тренувального процесу значно підвищить його ефективність, своєчасну корекцію обсягу й тривалості фізичного навантаження, вибору їх оптимального варіанта.
Посилання
2. Аулик И. В. Опредиление физической работоспособности в клинике и спорте / И. В. Аулик. – М. : Медицина, 1990. – 192 с.
3. Граевская Н. Д. Перетренированость и перенапряжение / Н. Д. Граевская // Спортивная медицина. – М. : Физкультура и спорт, 1980. – С. 315–326.
4. Журавлева А. И. Теоретические основы спортивной медицины / А. И. Журавлева // Избранные лекции по спортивной медицине. – М. : Натюрморт, 2003. – Т. 1. – С. 37–47.
5. Загрядский В. П. Физические нагрузки современного человека / В. П. Загрядский, Э. К. Сулимо-Самуйло. – Л. : Наука, 1982. – 126 с.
6. Иващенко Л. И. Управление здоровьем человека в процессе физкультурно-оздоровительных занятий // Здоровье: сущность, диагностика и оздоровительные стратегии : International Scientific Conference. – Grynica Gorska, Polska, 1999. – Р. 28–29.
7. Миллер Е. Г. Медико-биологические основы оздоровительной физической культуры / Е. Г. Миллер. – М. : ФиС, 1992. – 112 с.
8. Топоров В. А. Тезисы докладов научной конференции ин-та физкультуры им. П. Ф. Лесгафта / В. А. Топоров. – Л., 1962. – Т. 6. – С. 81.
